СПÜВАНКА ЗА НИВДАЛОЄ ЖИТЯ

Серенчливый им быв на питя –
Лем на пянку менї й велo
ся.
Й кой ня звідавуть: “Як житя?!” –
Кажу: “Дякуву – ни вдало
ся!”.

Здрю в минулоє – што там было:
Лем кімлованя, кров з слызами…
Чорного янґела злоє крыло
Суветов днишньов махнуло над нами.

Синьов сливянков дымлять погары –
Пю за здоровых, хоть сам им – болящый! –
Гий, кыбы знали вы, цїмборы,
Студїнь и мрак днüв приходящых!..

Много чого в нас? – Єдны гріхы! –
Денноє світло уд них чорн
їє.
Каждый до горя чужого глухый,
Ай и собі ни зарадить – ни вміє.

Лüд ся розтопить – учиниться ярь.
Айбо и з ниї ми радости мало:
Кровльов забрызкало вшытку ми тварь,
Як лем ся серце ми роз
üрвало.

З бідами днишньым
а ни до питя,
Та и на пянку ми вже ни веде
ся.
И кой ня звідавуть: “Як житя?! –
Кажу: “Дякуву – ни вдає
ся!”

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія