Дисять адьовüв на шіфі,
Вітер чортом завыває,
Парусами матлюгає,
Гонить шіфу по габах.

Капітан – пірат, битанга,
Што дали му ймня “Диявüл”.
Де лем тот фаттьüв ни плавав,
Кровльов чвірькав по морях.

Зрить, як місяць мерекоче,
Ллє у воду чистый оронь,
Лем тот оронь вітер оре,
Починавучи розгул.

Злїва ся впстає Європа,
Азія ся впстала справа,
Лем битанга тот лукавый
Грüзно никать на Стамбул.

Спüвать: “Плавлеш, моя шіфо,
             Та плыви!
Туй ни гонно быти рифа,
Туй – глыбінь страшна, нидвижна.
А кить урага увижу,
Та утоплю го в кырви!

             Двадцять шіф
             Мы удобрали
             В мийригашных
             Англїчан,
             И до талпы
             Ми упали
             Кураговы
             Двіста стран.

Ипна шіфа – нам бизцїнна,
Вітер – наш єден бирüв,
Море, де й слїду ни слїдно,
Утцюзнина бандї всьüв!

За дараб зимлї чужої
             Королі,
Ги фрасы, ся бють, розбоять.
Я газдуву єдностанно
На морях, на окіянах.
Де ушыткы вни малі.

             Ни найду
             Такого порта,
             Што бы я го
             Ни зборов.
             Страхать янгола
             И чорта
             Наша чорна
             Курагов.

Ипна шіфа – нам бизцїнна,
Вітер – наш єден бирüв,
Море, де й слїду ни слїдно,
Утцюзнина бандї всьüв!

Лем ткось гойкне: «Вижу шіфу!» –
             Вбы ня бüг,
Наш ї адüв так улїпить,
Онь паздїря з ниї фыркне,
Там вже нич нитко й ни кыркне –
Вд мене щи й єден ни втїк.

             Срібло, золото
             По руну
             Дїлиме.
             Та кить бüг дасть,
             Вбы ся впала
             Файна дьüвка,
             Знавуть всї –
             Йüв я газда!

Ипна шіфа – нам бизцїнна,
Вітер – наш єден бирüв,
Море, де й слїду ни слїдно,
Утцюзнина бандї всьüв!

Королї ми присудили
             Ешафот.
Та раз най бы ня имили!..
Но, а я кой йму бирова,
Нараз яжу до гордова,
Й мечу в море – рыбам кост.

             Тать ни пужать ся
             Тот смерти,
             Тко из вішелницї
             Втїк.
             Лем на воли
             Мушу вмерти,
             Бо я волный
             Чоловік!

Ипна шіфа – нам бизцїнна,
Вітер – наш єден бирüв,
Море, де й слїду ни слїдно,
Утцюзнина бандї всьüв.

Май приятна ми з ушыткых
             Спüванок,
Вта, котра, гикой бандітка,
Выє вітром, бє габами,
Та впстає ся меже нами,
Ги косичок джумаджок.

             Розумієш,
             Чоловіче,
             Спокою
             Я ни люблю:
             Лем кой море
             Чортом рыче.
             Я товды,
             Ги янгел, сплю.

Ипна шіфа – нам бизцїнна,
Вітер – наш єден бирüв,
Море, де й слїду ни слїдно,
Утцюзнина бандї всьüв!