СПÜВАНКА ЗА ОТЕЛЛО

Отелло – жіван винницüськый
Єдну хыщину навщивляв.
Як лем Шекспір за вто дüзнав
ся,
Та коломыйку написав.

Писав Шекспір за Дездемону,
Што доста чїчана была.
Сплянтинила
ся з катунами,
И вшытку чисть йим уддала.

Любив Отелло попоісти.
А кой поів, та файно спав.
Бужену пікницю иршавську
Сливлянков хустськов запивав.

Та туйкы трафила ся пришта –
Ткось жиболовку вд ниї взьмив.
Отелло быв фаттьüв наремный,
И Дездемону придушив.

Вна пудняла ся з деревища –
Тонинькый голос в ниї быв:
– Ба тко тя так, ги я, любив?!..
А ты мене, говгірю, вбив!..

Д
ьüвкы, дьüвчаточка чїчані,
Вчалуйте вшыткых, убманїть.
Лем жиболовкы, што на смолї,
Хоть де ни мечте, сокотїть!

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія