РУСИНСЬКI ДВАШОРЫ

В саду лежу. На небо здрю. И довго буду позирати:
Там Бог-судя, Чорт-прокурор, а Янгелы вс
ї -адвокаты.

* * *


Я рано - iм, в полу
дне - iм, ввичирї - фрукты хрумаву.
И каждый вич
üр перед сном минут пять-дисять думаву.

* * *


Кить постройиме д
ержаву, у якüв брехати - грiх,
Тко бы
з нас, люди иннишньых, в тüв державi жити мüг?!

* * *


Вирьховино, мати моя, тко у мене - нянько?!
Я - ни знаву. Ты - забыла. Така сь у ня мамка...

* * *


П
üдкарпатскiє русины, оставте снотворне пити -
Кроме спаня уночи мош:
Красти!  Битись!!  В блуд ходити!!!

* * *


Я русин быв, єсьм. И буду хосновати наш гандон:
Долар вержу у помыї, в тарцу покладу купон!

* * *


Карпаты - рай для злод
їйüв, котрым и в зливу - сухо.
А простi люде там иннись вмиравуть, гикой мухы...

* * *


В Карпатах нын
ї ковдошüв дись пять из дисяти,
А другi пять тым ковдошам ни мавуть
што дати...

* * *


У наш час у сь
üв державi каждый в своє ся упер:
Гыкавый пiсн
ї спüває, глухый слухає концерт!..

* * *


Имленых злод
їйüв ни жалує держава,
Но, а ниймленым - почист
ї, и - слава!

* * *


Вмер коман
їзм. Свобода дивно засвiтила
Лем на момент - иннись упят вже ся ст
емнїло...

* * *


Чоловiк чоловiкови - друг и товарыш?! Пропало давно!
Иннись чоловiк чоловiку вать вовк, вать - г
üно...

* * *


Б
ез маскы ходять нынї Пянство, Блядство, Безтолковüсть.
Вта маска ранше звалась - Розум, Чисть и Совiсть.

* * *


Мы за св
üй час устигли тüлко всього настругати,
Што всьо ни годны сьме нияк у свiтову исторiю запхати.

* * *


Иннишньый час - г
üрська вода! - нитко ни видить дно.
Лем на вирьху плыве, кыпить и свiтиться г
üно!

* * *


У котрої партiї б
üлше Гераклüв й Атлантüв?! -
У коман
їштüв?!  У дымократüв!?  У бузерантüв?!..

* * *


В колодя
зь плюнув, дерево зломив,
Лишив трьох копылят - ни задарь жизнь прожив.

* * *


У с
елї живüт селянськый яв им изучати -
Там такоє всьо смiшноє, онь хочу ... ревати...

* * *


Ци везу ся по варыши, ци зайду в сад с
їлськый,
Все думаву, чому вс
ї думавуть, ош я - дурный?!..

* * *


На свальбi с
їлськüв можеш голосно й гордо
Сп
üвати, играти и портити воздух!

* * *


Вбы менше люде стрiлянины в свiт
ї чули,
Поменше треба iсти йим пасул
ї.

* * *


Коли пасул
ї попоiш, и выйдеш за трибуну,
Дай волю голосу свому - извонка и изу
дну!

* * *


Коли пачмагы
з вас зняли, а щи й гузиця гола,
Попровбуйте всьым нагордо кланяти
ся довкола...

* * *


Гий, Марiко, бiла д
ьüвко, ты ни хочеш ми дати,
Айбо хлопц
ї  з грüшми кажуть, ош согласна продатись...

* * *


Хот
їв ся раз я притулити ит курвочцї єднüв,
Хранитиль-Янгел туй як гойкне: - Иди собі
вд жонї!

* * *


В посл
їдньый час уд жüн многых я чуву,
Ош - здоровенный им, а - ни бируву...

* * *


На мене никавучи, н
їшто ся мене бояти,
Бо я ни чорт. Хоть вже м давно рогатый.

* * *


Дот
üть на зимлю з неба ни зыйде рай,
Док
üть в каждüм селї ни вткрыє ся куперай.

* * *


Я - роботяга. Й н
їшто генїалнüсть на ня вiшати.
Я каждый динь мушу писати, гикой - пiшати.

* * *


З коломыйков им ся вродив. З коломыйков и умру.
Коломыйкы вс
ї - за рекет, за компютерну игру!..

* * *


Попри дор
üг великых, де давно были хресты,
Стоять
з пушками мафiозї - иннишнї мисiї-христы!

* * *


Ус
ї вiдїцькi мафiозї
Най роблять в нашому калгоз
ї!

* * *


Украйина - гора, высока, пу
днебесна,
Де П
üдкарпатя - край, за которым уже - безна!

* * *


Ймили потя за гыртанку, и трощити го давай!
Та щи й гойкавуть скарбезно:
Што мовчиш? Ану - спüвай!”.

* * *


Тко ся в молодi рокы ни хоче женити,
В старости ни буде знати
што з жонов чинити!..

* * *


Кому нич свiчка в церкви запалена,
Тому ни свiтить й лампаш Д
їогена!..

* * *


Молодов йти до дохтора мамка ся ганьбила,
Старов ни йшла, бо казала, ош ся вже нажила.

* * *


Днись Мигаль - засраниць, завтра буде - вождь.
Так иннишня гнида завтра стане - вош.

* * *


Пяный быв им, пяный єм - хоть прийшов им в хащу вчора:
Спяну тя
жко розоздрiти - де туй фауна, де флора!..

* * *


Звiдав я в Поповича Ивана,
што такоє - меццо, што - сопрано?!..
Лем Иван товды такый быв пяный, що ни цят ни меццив, ни сопранив!

* * *


На высок
üв полонінї Цiцерон всьым каже,
Ош Марiя у долiн
ї  днись вичüр з ним ляже!

* * *


Задушився Платон платом, впав Нерон и
з трону -
Позабыли давнi люде самооборону!

* * *


Ковач клепле клепачом,
А я кл
еплю языком!

* * *


Ты так хот
їла стати удовицив, що стала сь нив. Забыла сь лем єдно,
Ош
днись твоя поморщена гузиця валовшна вже лем на гüно.

* * *


Мой цюлюнок на лицьови,
Гикой штимпиль на писмови.

* * *


В кого шiпка протята,
Серуть у ню потята.

* * *


Ц
їмборе мüй сигiняшный, запамнятай, кить ни знаєш:
Нисеренчливüсть – тяжка,  лем серенча вагы ни має.

* * *


Памнятай:
на всякых зборах подримати треба -
Най хоть т
їло удпочине, докüть душу єбуть.

* * *


У
днавхтема в Пüдкарпатю, ни улїзаш з полонин -
Лем як вкрайиниць тя брязне, догадашся:
ты - русин!

* * *


Денно й нощно Смирть ись чекав, кой ись быв здоровый.
А типир плануєш жити, кой Смирть йде по дворови.

* * *


Слова проты вiтру метав им, онь вискав.
Вернув слова вiтер - ударив по пыску!..

* * *


- Вкажiть ми дорогу в житєйському вир
ї! -
А вни ми спок
üйно вказали на двирї.

* * *


Типир попровбуй уповіш, ош я ни г
енїялный,
Кой вшыткы за ня говорять лем злобно, лем нифайно!

* * *


Гий, Марiко, бiла д
ьüвко, гет ись избiснїла -
Кликала
сь у быля хлопцьüв, а вни ни схотїли!..

* * *


Русинчику, фйотолчику, щи ты побануєш:
Шпурованы тоты центы мiнтом прокильтуєш!

* * *


Вта уличка драбуличка, вта уличка файна -
Я ї вшытку зшийталуву, бо м дь
üвочка дайна!

* * *


Ниє розуму в копони - нигда го й ни треба,
Коли розум подзинькує грайцарями в жебi!

* * *


Вшколов мiряти културу - сам себе обдуриш.
Л
їпше мiряти ошколу тыв, що є, културов!

* * *


Ни вбивай никого нигда - ги дисятьох вбити,
Май приятн
їше, май лїпше єдного вчинити!

* * *


Дасть Бог будучн
üсть, кой вшыткы будем равноправны -
Червакы всьых будуть грызты єднако исправно!

* * *


Хоч да
што мати, та ни спи - най очи добре здрять.
Хоч много мати,
та чини - лем докüть другi сплять!

* * *


Ни так тя
жко клубок ниток в довжїнь розмотати,
Гикой тя
жко всї узликы в нитках розязати!

* * *


Вчини добре дияволу - озьме тя у пекло:
Бо инколи ногы мерзнуть и тамкы, де тепло!

* * *


Правда
вд золота дорожа. Вшыткы, тко йсе знає,
Лем золото дом
ü тягне, золото збирає!..

* * *


Мы п
єме за Йоланку, мы пєме за Йоганку -
Йсе є наша посл
їдня и рiшитилна пянка!

* * *


Ньютон - паскуда!
За його закон завiсити го мало -
Вв
üн виден, ош мы пыском падеме туды, де сьме наблювали...

* * *


Звiдаву тя:
- Сього лїта де лежати хочеш -
В мавзолейи у Москвi, ци на пляжи в Соч
ї?!..

* * *


Проходить ипный динь,
минає файна нüч -
Як соло
дко в души, коли ни робиш нич...

* * *


Подумай:
што бы ся тобi у постели хотїло,
Вбысь вiд
їв у жоны лем душу, а ни тїло?!..

* * *


Завiсив
ся. Бо падав снїг.
А вв
üн - голодный! - iсти снїг ни мüг...

* * *


Мiнить ся зима на ярь, на ос
їнь ся мiнить лїто,
Лем ся в мене нич ни мiнять - робити бы й робити!..

* * *


Вбивали час, стрiляли час, ци – тратили
го просто,
И - час пропав, ниє часу:
упстався єден простüр!

* * *


Натягли сьме дом
ü з-за гатара усякого фраца:
Луксош
üв, леворüв, рекликüв, францы!..

* * *


На
што ложков там махати, де нїшто поiсти -
На
што много говорити, де нїшто вповiсти!

* * *


Што буде кой ты вмреш? - Вбысь дурно ся ни зводив:
Ушытко буде так, ги было, док
üть ся сь ни вродив.

* * *


Врагам прощав. Но туй біда у тому -
Ни м
üг простити цїмборови свому...

* * *


Кого бы сь ни любив - май перш себе люби:
Вбы для любови мати час - нич ни роби!

* * *


Кой буду
я - Хусейн, а може щи й - Саддам,
Товды ти вс
ї довгы у доларах уддам!..

* * *


Я,
як лем мüг, ростяговав им нüч.
Попровбовав им динь, но - ни вдалося нич...

* * *


Ни плач, ош паску
дно живеш,ош живüт наш ни мед -
Мы будеме жити щи г
üрше, гикой живеме!

* * *


Як ни бояв им ся жити, так ся ни бою вмерти.
Лем ся є
дного бою - бою ся Страха Смерти!

* * *


Ой ты, Цилю, зимо-зилю, зима бы тя вбила -
Не лем втаву убертати в руках у тя
- вшвилы!..

* * *


Колись мы мали хл
їб насущный, приблагый.
А
днись у вшыткых хлїб єднакый - дорогый.

* * *


Всьо по вышш
üв мірці йде, бо русины такi людкове:
Кить сл
їпый в них - лем Гомер,  кить глухый - та лем Бетховен!

* * *


Кыбы я знав, ош маву читач
üв,
Та вiршi п
üк бым, гикой колачї!

* * *

Вповiла: “Фuтькнеш - прилечу, мiй ипный, файный фuвнику!”
Захот
їв - фüтькнув, и - летить!.. Айбо летить - на вiнику!..

* * *


Коню - овес,  коровi - втава,
А графоманови - лем слава!

* * *


Ля
зь, Марiко! Чїї-рi!
Два ра
з два лем - чотыри!

* * *


Тко замолоду быв дурным, и в старости буде дурным...
М
üй Боже! Но бо я дурный – все ся мучу  єдным и тым!..

* * *


Кить у народа мудрый вождь,
Тот вождь ни пустить нар
üд без ширньüвкы в дождь.

* * *


Побилися дурнi на мерви,
Гикой два цапы на берви!

* * *


Гулятика, пиятика
Довели ня до гертикы!

* * *


Довкола ушиткы сытi - лем маснi мяса iдять.
Но, а я такый голодный - мухы в черивi брынять!

* * *


Тко звык в дїлах навхтема поспiшати,
Ош бы й хот
їв - ни буде череватым!..

* * *


Ни заздрів им удачам придурка й подлеця -
М
енї были приміром ошибкы мудреця.

* * *


В раю прожив им довго, сыто, тепло...
Типир бы м хот
їв потрафити в пекло.

* * *


И аццяка нисогласн
üсть в животї быває:
Я
за правду лем говорю, а ты правду маєш...

* * *


Ни тому
я днись богатый, ош в достатку м досяг неба,
Ай тому, бо и
з годами все ми менше й менше треба...

* * *


Дуже чесно й довго треба жити,
Вбы уд Бога стар
üсть заслужити!..

* * *


Стара епоха ся минула на нашому двор
ї -
Нова епоха наступила на грабл
ї старї.

* * *


Ушыткы истины до цяточкы вiдомi
У Кыйовi - у Акадимiйи, авать в Береговi - в Дурдомi.

* * *


Я й б
ез вашої оцiнкы годен ипно жити:
Мене ле
гше лемзовати, тяже - оцїнити!

* * *


Каждоє слово вiрша
днись остро чуствуву кожив:
Ги м дос
ьü писав- ни хочу, а так, ги хочу - ни можу...

* * *


Тко бы
з Осою мüг, ги я, прославити Осüй,
Де вже давно мене забыли вс
ї... Усї... Усї!

* * *


Я люблю м
üй народ. А мüй народ
Мене ни любить. Любить бутерброд.

* * *


И тот,
и сись за моє слово ся вхопив!..
А
де сьте были   кой им  жив?!..

* * *


Зароставуть пiшаки до мої могилы -
В т
üв могилї мüй скелет вже й минї ни милый...

* * *


Хоть я ни Нострадам, айбо пророчу русинам
В
елику русинську щасливу крайину.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія