СПÜВАНКА ЗА ВЫХОДЯЩОГО ИЗ РУСИНÜВ

"Выхожу один я на дорогу… "
(М.Ю. Лермонтов) 

 

Выходжу єден я из русинüв 
Й нараз ся записуву в жиды –
Доста было быти письсьым сыном,
Доста м в русинах терпів біды.

Пейсликы боркаті у
дпущаву,
Убрізаву пуцу, в бужню йду,
Дїточок у хайдер заганяву,
Споживаву кошерну іду…

Вбы жону на рифку поміняти,
Прошу: – Рабин най благословить! –
Айбо чуву рабина казати:
– Што вто туцкы русином вонить?!..

Гий, вы мої пейсликы боркаті,
Пуцо моя вбрізана домак,
Нич ни знаву, што жидам казати –
Ци й поправдї рабин ни дурак?!.. –

Вижу: жидом русину ни быти –
Русин ни ганглярь и ни махл
ьüв…
Айбо вбы ся чоловіком чути,
Вд кому выходити з русинüв?!..

Выходжу єден я из русинüв
Й пишу
ся каммай у мацкалї.
Сижу собі, троцкаву насїня –
Лем на языцї в ня молозї.

Добре вже гуду на балалайцї,
Щи й танцюву руськым казачком,
Думку кажду умачаву в лайцї,
Кить ся поклоню, та – матюком.

Погары хоснуву лем граньоні,
Палинку варю из бурака,
На закуску – огüркы сольоні,
А "Калїнку" знаву вд дїтвака…

Я ни мушу быти дуже вченым
Вбым дись револуцію вчинив.
Пüбю низависимых чеченüв,
Так ги колись чехüв им побив…

Де ни стану – в
сяды мене слїдно.
Уд дїтинства палинку пючи,
Я по пянцї дüйду до Берлїна,
Тверезый – ся впстану на печи…

Лем – и мацкальо
м, видав, ни буду,
Бо ни упю тüлко, ги мацкаль,
Ни пüбю я тüлко много люду,
Ни затопчу в кал свою мораль…

Выходжу єден я из русинüв
Й пишуся в украйинцї–хохлы:
Шаровары найду дись челлені,
Для чумацтва вкраду дись волы…

Голову побрытваву, й лем звирьхы
Лишу оселедець–гириньок.
Кить захочу істи, та – потихы
Запру ся у хыжи на замок.

В пазусї носити буду сало,
А варити попригашный борщ,
Істи так, обы ся нич ни впстало –
Ни проси, ни звідай, ни бормоч…

Буде в ня жона – товстенна рохля,
З нив начиню много дїточок…
Заживу так, вбы в сусїды здохли
И тиля, й корова в куртый срок!..

По историї такоє втешу! –
Нафалшивлю документüв стос,
И
, ни челленївучи, забрешу,
Ош украйинцьом быв Йсус Христос!..

Хоть всї знавуть: вкрайинце вто – Кучма,
Злодїй Лазаренко и Кравчук!..
Й ты, русине, дуростив ни муч
ся –
Най тым украйинцьом буде дюк!

Бо кить я ся русином уродив,
Та вже тко ня перечинить?!.. Як?!..
Посеред якого огорода
Бураком ся вродить пастернак?!..

Я – русин быв, єсьм и буду,
И за вто мене честувуть люде!

 

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія