СПÜВАНКЫ ЦЇМБОРАМ ДЇТИНСТВА,

КОТРЫ СИСЇ СПÜВАНКЫ ВЖЕ НИГДА НИ УЧУВУТЬ

 

ЕПІЛОГ

 

Коли малі сьме были дїтвакы,
Ни знали сьме, ош мы є біднякы,
Бо Мама з Няньом істи нам давали,
И як могли, та так нас одївали:
Товды й далекый світ нам быв близькый.

Айбо д
їтинські дны уд нас втекли,
И дуже многі в зимлю вже легли –
Туды нас потягли бідняцькі біды.
И на земли нигде ниє вже слїду
Ош мы туй жили, ош мы туй были!

Мы у земли кüстками лежиме,
И лем Суда Господнього ждеме,
И кажеме: – Великый Боже милый!
Лем за тото, ош на земли сьме жили,
Живі й мертві Тя благодаримее

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія