Спüванка прощална

Смертный вітер на мене війнув –
З тїла утекла держача сила:
На два мийтры в земну глыбину
Йде тото, што йсю зимлю любило.

Мої крови послїднї габы
Бють у тихнучый мозок звідаво:
Тко я быв ? Дїла чого я быв !?..
Для родины ?.. Для славы державы !?..

Де суть мої врагы !?.. Цїмборы ?!..
Де – мüй Нянько ?! И де – моя Мати !?…
Дниська цїмбор мüй грüб сись сырый –
До пришестя бы в ньому лежати.

Туй лежати я буду вікы.
Я ?! Ци, може, лем памнять за мене,
Ош, кой жив, та быв иппен такый,
Ги вд овечкы ягнятко смиренне…

Но, та – ньит: я ягнятьом ни быв –
Жив им так, ги ми сужено было:
Я державу русинську творив,
Я русинськым словам давав крыла !

Я ни дав смерти свої душі –
Свою душу – дар Господа Бога –
Я вдыхнув у русинські вірші:
В них – мüй спокüй, в них – моя трывога !..

Я для вас, русины мої, жив,
И для вас я уддав свої силы:
Кой ни мав уже нич – на послїдньüв межи ! –
Сам спокüйно зыйшов у могилу.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія