1. Цвіте синьо, лист зеленый, хоть бы й мороз – итак ни гыне. (Бервінок).

2. Біла нибога в хащи стояла: - Боже мüлый, тїло ми рубавуть, кров мою пють. (Береза).

3. Меншоє уд пчолы, а майбüлшу колоду зрушить. (Блыха).

4. Малоє, чорнявоє, ги мак, а чоловік уд нього скаче: так-так. (Блыха).

5. И ни зимля, ани по ньüв ходити, ани плавати.(Болото).

6. Дїрава плахта по полю скаче. (Борона).

7. Які ногы заввышкы, такый нüс завдовшкы, хыжу на хыжи має, жабам рахунок знає. (Бузьок).

8. Черленый жид у небо здрить. (Бурак).

9. Черлена-ружана на поли лежала – за сїм лїт травы нїт. (Ватра).

10. У чüм ни мож дїру провиртїти ? (У водї).

11. Коли мож воду в решетї носити ? (Кой замерзне).

12. Хоть без нüг, а біжить быстро, ни спить ни в динь, ни в ночи, хоть нигда ни встає з постели. (Вода).

13. Фарбованоє коромысло над ріков зависло. (Веселка).

14. Горі горов цорконїло, а в долину ни хотїло – як у долину, та запутали. (Вüз).

15. Чотыри тыкы, два бодыкы, семый замахайло. (Вüл).

16. У вола на котрüм боцї май бüлше шерсти ? (На котрый бüк верже хвостом).

17. Склали, изязали, до воды загнали: хоч ни хоч - стой,

а люди напой.( Відро).

18. Махало ся, мотало ся, и за двирї спрятало ся. (Віник).

19. Відїти ня ни мож, лем чути мüй свист. (Вітер).

20. Чотыри сестріцї в єдно відро плювуть. (Вüмня).

21. Без оболокüв, без дверий повна хыжа людий. (Огüрок).

22. Хожу на голові бüлше, ги на ногах. (Гвüзд).

23. Из корча – шипуля, а за лабу – кусюля. (Гыд).

24. Чотыри йдуть, дванадцятьох несуть, де платити треба – єден ся голосить. (Рüк).

25. Серед села дуб, на дубі дванадцять стовпüв, на каждому стовпі по чотыри гнїзда, а в каждüм гнїздї по сїм птиць. (Рüк).

26. Усе йде, а нигде ни пüде, все бє, а никого ни вбє - та йтак го вішавуть. (Годинка).

27. Без нüг, а біжить, без крыл, а летить. (Голос).

28. На горі горовав, дрüбні дїти годовав. Як упав, та ни встав

- й пес му кüсткы ни зüбрав. (Горниць).

29. Кüлко гороху йде до єдного горниця ? (Ани єден ни йде – його треба зсыпати).

30. Зубы має, а істи ни просить. (Граблї).

31. Стойить дїтвак, на ньüм ховпак, пуд ховпаком нога – голодному дорога. (Гриб).

32. На круглüм берегу кüстяный плуг оре, мертвый живого тягає. (Грибінь).

33. Виса висить, хода ходить, виса впаде, хода вхопить.(Груша).

34. Білоє, ги снїг, надутоє, ги міх. Лопатами ходить, по болотах бродить. Што вто є ? (Гуска).

35. Сухоє дерево весело спüває, кüнь над бараном хвостом махає. (Гуслї, смык и струны).

36. Кüнь біжить - зимля дрыжить. (Грüм).

37. Ани вон, ани вдну, ани горі, ани дольü. (У двирьох).

38. Што росте горі ногами ? (Дзиндзиль).

39. Увичирї умирає, а на рано оживає. (Динь).

40. Чорна куриця изгребе, а біла розгребе. (Динь и нüч).

41. Якого в хащи дерева майбüлше ? (Кривого).

42. Ги Бог ся родив, ги Янгел лїтав, ги камінь упав, ги чорт пропав. (Дождь).

43. Мене часто просять и чекавуть, а кой ся вкажу – всї втїкавуть. (Дождь).

44. Чотыри браты в єден корч стрілявуть. (Дüйкы в коровы).

45. Вышша уд горы, низша уд травы, довга безконечно, людьом трібна конечно. (Дорога).

46. Є у нас такый баран, што у нього изирь ран. (Дрывüтня).

47. Няньо изирь сынüв має, каждому мисочку справляє,

  лем собі ньит. (Дуб, жолудь).

48. Без нüг, без рук, без очи улїзе на пüд уночи. (Дым).

49. Уперед - сын, потому – втиць. (Огинь, дым).

50. Без рук, без нüг лїзе на плüт. (Дыня).

51. Што чоловік ся ни лїнує робити ? (Дыхати).

52. Кüлко букв є в Євангелиї ? (Много).

53. Звірь им, у водї живу, а влїтї вам и заспüваву. Хосен чиню, а ни шкоду. Завто каміньом бє зла дїтина мене. (Жаба).

54. Яку траву и слїпый упознає ? (Жаливу).

55. Ни вгинь, а пече. (Жалива).

56. Бог нам дав, сам ни мав. (Жона).

57. Из якого цвіту ни мож віниць вити ? (Из жовтого).

58. Чорный ворон з рогом, а – ни бык, из шістьма ногами, а – без копыт. (Жук).

59. Я тобі ни говорю, што тобі говорю, я тобі лем уповім, обы ты менї вповів, што я тобі ни договорила. Што йсе є ? (Загадка).

60. Чорный пес ушыткый дüм сокотить. (Замок).

61. Ни зявкоче, ни кусає, лем у хыжу ни пущає. (Замок).

62. Серед села два волы рычуть. (Звоны).

63. Серед села буйвüл рыче. (Звüн).

64. В Осойи дрыва рубавуть, а до Ілницї тріскы литять. (Звüн).

65. Кой кüл бють у зимлю, куды ся зимля дївать ? (Набüк иде).

66. Битїжнов ни была, а білый паплан на ся натягла. (Зимля пуд снїгом).

67. Білі міхы попуд стріхов. ( Зубы).

68. Яка в чоловіка кüстка ни хрещена ? (Зубы).

69. Другым шиє, а сама гола. (Игла).

70. Жилїзноє тиля, клочаный хвüст. (Игла).

71. Пыском рыє, а гузицив коріня тягне.(Игла).

72. Якого каміня у водї майбüлше ? (Мокрого).

73. Шатаноє, платаноє, нигда иглов ни забоданоє. (Капуста).

74. Заплата на заплатї, а ни шитоє, ни краяноє.(Капуста).

75. Што пече без огня ? (Кыпляток).

76. Хожу на голові, хоть и на ногах, хожу босо, хоть им у чоботях. (Клиниць у чоботах).

77. Малый, ги яблычко, а пара кони го з ямы ни утягне. (Клубок).

78. Тко все первый в ошколї ? (Ключ).

79. Маву листя, а ни єм дерево, маву овочї, а ни цвіла м. (Книга).

80. Рота ни маву, а за живых и за мертвых файно повідаву. (Книга).

81. Тко говорить мовчкы ? (Книга).

82. Чотыри братя все біжать, а нигда ся ни годны догонити. (Колеса).

83. Біжать чотыри браты: два ни втїкнуть, а два йих ни догонять. (Колеса на возї).

84. Што за баран, у котрого голова всерединї, а довкола ногы. (Колесо).

85. Сидить панї на шкорбанї, прийшов ид ньüв ничистый дух, завалив йüв крышку в шкорьобух. (Колодиця).

86. Бабино ся роззявило, а дїдово висить. (Колодязь).

87. Ни рак, ни рыба, ни звірь, ни птиця, голос тонкый, а нüс довгый: тко го вбє – свою кров прüллє. (Комар).

88. Што в руку ни вхопиш ? (Дым).

89. Сидить пан на даху, курить собі без догану. (Дым).

90. Пиля носа ся вє, а в рукы ся ни дає. (Запах).

91. Што є у всьых ? (Имня).

92. Лїзу по жилїзу на мнясну гору з диривляным вирьхом. (Кüнь осїдланый).

93. Коли говорить кüнь из бараном ? (Кой гудуть).

94. Два рогы, а ни бык. (Корова).

95. Иде путьом – цорконить, зайде в воду – бульконить. (Корчага).

96. Кüлко ступляйüв чинить воробок до року ? (Ани єден, бо ввüн скаче).

97. Што тото за куриця, што в земли ся несе ? (Крумпля).

98. Што буде з тов козов, што має сїм годов ? (Наступить восьмый).

99. Крива без нüг по лїсу ходила, дерева валила. Лїсы впали, горы впстали. (Коса).

100. Попуд межи ходить без одежи. (Коса).

101. Сивуля-рогуля вшыткы горы позрывала, прийшла домü – зарыкала. (Коса).

102. Кривый пес у піч зазирать. (Кочерга).

103. На кладцї сижу, крозü городину гляжу, дїда за бороду скубу. (Кужіль).

104. На што паде мука в млинї ? (На ракаш, на купу).

105. У сих панійочок по семеро сорочок, як вітер задує, та тїло видко (Кури).

106. Княгиня має сїмдисят и сїм свит, а коли вітер завіє, голоє тїло найде (Куриця).

107. Біжить свинка: вырізана спинка, убзирать ся назад – и слїду ни знать. (Курка).

108. Я – вода, а на водї плавлю. (Лед, скрины).

109. Котрый місяць май куртый ? (Май, бо має три буквы).

110. Справив собі в выжках хыжку, а в тüв хыжци по сто клїток, а в тых клїтках по сто дїток. (Мак).

111. Малый малышок понüс бочку на вершок. (Мак).

112. На печи сидить, лабков ся вмывать, уночи видить, мыши хватать. (Мачка).

113. Навпередї, ги клублятко, всерединї, ги міщатко, а ззаду, ги рожен. (Мачка).

114. Штыри танцї-дуботанцї, два остроганцї, єдно клубля, єдно міщя, а єден рожен. (Мачка).

115. Прийшли чотыри, та кывали три, а прийшли дві, та били тоты три. (Мачка ускочила на шпор, де газдыня поклала пікницю в лабош, мачка вхопила пікницю з лабоша, а газдыня ї била, ош чому кывала).

116. Сидить панія в кутику в убгортанüм кобатику. (Мітла, віник).

117. Всї йдуть кругами до єдної ямы. (Миска, блюдо з ложками).

118. Сидить дїдо над водов, трясе сивов бородов. (Млин).

119. В якому морї ниє ани цяткы воды ? (В намальованому).

120. Из крылома, а ни потя. (Мотыль).

121. Малоє, сивоє, а хвостик, ги шило. ( Мыш).

122. Ходить біглюшка попуд типлюшка, звідать ся кокандика, ош ци дома гопко ? (Мыш бігать пиля печи и звідать ся свердака (кочергу) – ци дома мацур ?).

123. Серед села мерша вонить. (Мнясарня).

124. Є в нас такый пес, што кüсткы гет поість, а мнясо лишить. (Мнясорубка).

125. Чорна корова усьых поборола (Нüч).

126. Иде хащов – ни шелестить, иде водов – ни пляцконить. (Світло вд місяця).

127. Иде водов – ни шлюпне, иде хащов – ни пукне. (Світло вд місяця).

128. Ни нибі ся білїє, світить, а ни гріє. (Місяць).

129. Біжить свинка – подзьовбана спинка. (Наперсток).

130. Нянько – высокый, мамка – широка, донька – швыдка,

 а сын – лїнивый. (Небо, зимля, вода, камінь).

131. Ни – вон, ни – в хыжи. (Возüр, оболок).

132. Чотыри браты єдну шіпку носять. (Оборüг).

133. Черленоє тиля чорну корову ссе. (Огинь и шпор).

134. Ани старому, ани молодому – ни дасть приступити никому. (Огинь).

 

135. Повный хлїв черленых коров, прийде до них вüл чорный, та вшыткы коровы розмече. (Вгинь у шпорї й коцїбан).

136. Отиць ся щи ни вродив, а сын уже лїзать по подови. (Вгинь и дым).

137. Ість білоє, дає чорноє. (Вгинь).

138. Поля - склянчані, а мижі - диривляні. (Возüр).

139. У попа – по вüсьüм, а в сигіняшного – по два-три. (Возоры).

140. Єдно каже: - Світи, Боже ! Другоє каже: - Ни дай, Боже !

Тритьоє каже: - А минї як удинь, так уночи. (Возоры, двирї, пивниця).

141. Малинькоє, сивинькоє, мече ся, ги рыбка у водї, и майскорше пüде по світї. (Око).

142. На зелинüм платю м ся уродив, кой им урüс, платя ся подерло, а я твердый упав на зимлю, люде ня потовкли, и колачüв напекли. (Оріх).

143. Тко тото ни видить – озьме, тко видить – лишить. (Оріх червавый).

144. Кіть увидиш – ни пуднєш, а кіть ни ввидиш – пуднєш. (Оріх дїравый).

145. Ими бабу, зüгни бабу, уйми бабі хрящї ззаду. (Оріхы лїскові).

146. Вродив ся на дириві у зеленüм петецї. Як ся петек розüрвав, ввüн на зимлю впав. (Оріх лїсковый).

147. Ни молив ся, ни хрестив ся, а - богоносцьом быв. (Сомар).

148. Два браты – позиравуть, а нигда ся ни сходять. (Очи).

149. Два браты через гору живуть, а нигда єден до другого в гостї ни ходять. (Очи).

150. Тко черевом – пре, ногами – тре, а руками – ниткы кладе ? (Павук).

151. Ани рук, ани нüг, а просить сорочку. (Парна).

152. Што пудыйме и майслаба дїтина, а через хыжу ни верже и маймüцный хлоп ? (Парна, заголовок).

153. Чому пес кüстку грызе ? (Бо кüстка ни годна грызти пса).

154. Чому пес махать хвостом ? (Бо хвüст ни годен махати псом).

155. Мамка – товста, донька – тонка, сын – кучирявый. (Піч, ватра, дым).

156. У каждüв хатї – по дукатї, лем в єднüв – ниє. (Печи в церкви).

157. Котра дїра майпослїдня у плота ? (Піч, бо як ся сказить плüт, газда го порубать, та верже в піч).

158. Двоє рогüв, а ни боде, шість нüг, а без копыт. (Рак).

159. Тко по смерти челленый ? (Рак).

160. Лем єден ряд зубüв, а цїлый пинь перекусить. (Терпуга).

161. Малинькоє, кривинькоє, все до огня шуркать. (Піпа, файка).

162. Стоячи – просять, лежачи – давуть, то заткавуть, то утягнуть. (Піпа, файка).

163. Поле – білоє, насїня - чорноє, тко го посїє, тот го розуміє. (Писаня).

164. В Осойи дрыва рубавуть, в Унгварї тріскы збиравуть. (Писмо).

165. Білоє поле, гусь на ньüм оре, чорноє насїня, мудрый го сїє. (Писмо).

166. Чорна борозда у білому полю, лем тот посїє, тко розуміє. (Писмо).

167. Тко говорить мовчкы ? (Писмо).

168. Иде из села – має рогы до села, иде до села – має рогы из села. (Писмо).

169. Иду, иду, а ниє слїду; рубаву, рубаву, а трісок ниє. (Плаваня по водї).

170. Ни живый, айбо зимлю рыє. (Плуг).

171. Довжинькоє, світлинькоє, вшытко поле исчоповдяє. (Плуг) .

172. Як кличуть по русинськы русинську дїтину ? (Пой сюды !).

173. Тко терпить майбüлше сорома ? (Порüг).

174. Піцїцькый дїтвачок всьым пуд ногы позирать. (Порüг).

175. У кого є, и хоче уйграти, а кой уйграть – товды вже ни має. (Право).

176. Хоть рук ни має, а стройити знає. (Птиця).

177. Двараз ся родить, а раз умирать. (Птиця, куриця, потя).

178. Уд хыжкы до хыжкы намотані кышкы. (Особый род вышивкы “на пупци”, вать “на пупі”).

179. Майскороє уд горы, майвысокоє уд травы. (Путь).

180. Кыдьбы м быв из рукама й ногами, та до неба бы м досяг. (Путь).

181. Живе – чорный, умирать – черленый. (Рак).

182. Много дїр, а нїкуды влїзти. (Решето).

183. Великоє дерево- потихы росте. (Рогы).

184. Місяць відїв, сонце вкрало. (Роса).

185. Попуд стріхы - білі міхы и черлена курагов. (Рот, зубы, язык).

186. Што мнякшоє уд парны ? (Рука).

187. Плету хлївиць на четверо овиць, а пятоє утдїлно. (Рукавиця).

188. Помеже густі хащї гыд ся тягне. ( Ріка).

189. Што за панїя, што свої бокы ість ? (Ріка).

190. Хыжа – ни хыжа, возорüв много, є куды влїзти, а нїкуды улїзти. (Сак на рыбы).

191. Два лежить, два стойить, пятый ходить, шестого водить. (Сани).

192. Черленый горничок, повно в ньüм крупочок, а на вирьху – чепачок. (Свербигузка).

193. У нас такый волище, што всї стїны передрище. (Свердлик).

194. Крозьü стїну вола пече. (Свердлик).

195. За коруну є го повна світлиця. (Свічка).

196. Два грайцарї коштує, а вмістить ся до хыжі, завто што світить крозü возüр. (Свічка).

197. Без чого ни годно быти село ? (Без хыж).

198. Чорнинькоє, кривинькоє – вшытко поле здоловало. (Серп).

199. В хащи росло, в хащи пасло, прийшло меже бабы, та ся трясло. (Сито).

200. Котры люде хотїли бы мати хоть єдно око. (Слїпі надвычї).

201. Восени ся родить, вяри вмирать, через зиму свойым тїлом зимлю зогрівать. (Снїг).

202. Така коровка, што вшытко поле задрище. (Снїг).

203. Крыл ни має, а лїтає, ни чоловік и ни звірь, а сїдає. (Снїг).

204. Высоко стойить, єдно око має, а всяды заглядає. (Сонце).

205. Уд неба до зимлї сягає, а в траві ся ховає. (Сонце).

206. Біла платка, чорна платка – на дириві скаче. (Сорока).

207. Біла, ги днина, чорна, ги чортина, зелена, ги трава, а хвüст, ги у вола. (Сорока).

208. Кüлко треба спиць у доброє колесо ? (Ани єдну нїт !).

209. Без музыкы, без гусиль у хыжи играє. (Спüванка).

210. Бüлшоє уд коня, меншоє уд свинї. (Сїдло).

211. Чотыри братикы пуд єднов клебаньков стоять. (Стüл).

212. На крови иде, кров несе, а в ньüм крови ниє. (В чоловіку – кров, а в сїдлї – ниє).

213. За лїсом, за пралїсом сухый пес бреше. (Терлиця).

214. Пиля каждої хыжі псы брешут, лем пиля єдної – нїт. (Терлицї труть пиля каждої хыжі, лем пиля церкви – нїт).

215. Восени пиля каждої хыжі сучка гавкать. (Терлиця).

216. За лїсом, за перелїсом сріберна корова рыче. (Трумбета).

217. Коло тебе стойить, попри тебе біжить, а ни видиш ї. (Тїнь).

218. Сиві дикуны вшытко поле ублегли. (Туман, мрак).

219. Што май легше вд усього на світї чинити ? (Уббріховати).

220. Што в водї ни нурить (тоне), а в земли ни гниє. (Угиль).

221. Што тото такоє буде ? Што в ньüм на всьо гуде, штось великоє, ги копиця, удтüть летить штось, ги птиця, а вты птіцї штось гудуть, до тых копиць штось несуть, люде тоты птіцї дуже люблять, до копиць йих гонять и цукром йих дурять,

а кой ся стане и такоє, што птіцї в копици страшенно загудуть, люде мусять йих загнати, бо иншак заблудять. (Улий).

222. Пüде в хлїв без кожі, уйде з хлїва в кожи. (Хлїб).

223. Шула-чурї, шук до дюрї ! (Хлїб).

224. Ріжу, ріжу, а крови ниє. (Хлїб).

225. Кüлко хлїбüв и колачüв печуть в єднüм роцї ? (Ани єдного,

бо в печи печуть) .

226. Били мене цїпами, ріжуть мене ножами, завто мене аттак гублять, бо всї мене дуже люблять. (Хлїб).

227. Без рук, без нüг на дерево ся дере. ( Хміль).

228. Што тото суть за слова, што єден йих говорив, а четверо писали ? (Христовы слова).

229. Бери – квичит, клади – квичит, лиши – мовчит. (Ланц).

230. Иде панї в золотüм жупанї, хоть жупан тот и – заплатка на заплатцї, айбо радувуть ся тüв панійи в каждüв хатцї. (Цибуля).

231. Білый, а ни снїг, твердый, а ни камінь, солодкый, а ни мед. (Цукор) .

232. Хоть ся крив, хоть ся ни крив, а тя забю. (Чижем).

233. У кого дві кожі на ногах ? (Тот, у кого чіжмы).

234. Без рук, без нüг, а на чириві бігать. (Човен).

235. В хащи уросло, а в водї бывало. (Човен).

236. В хащи росте, на березї ся родить, у водї живе, а в огни вмирать. (Човен).

237. Тирня, пуд тирньом – зирня, пуд зирнятьом - сморкач, пуд сморкачом - обертач, пуд обертачом - кобиля (тайстра), пуд кобильов - стебиля. (Чоловік).

238. На ногах – бочка, на бочцї – кропило, ввирьх кропила – світило, ввирьх світила - густа хаща. (Чоловік).

239. Тко ходить рано на чотырьох ногах, уполудне - на двох ногах, увичирї - на трьох ногах ? (Чоловік).

240. Виса висить, хода ходить, виса впаде, хода вхопить. (Яблыко и чоловік).

241. Мокринькый бычок у пüвници лежить. (Язык).

242. За білыма березами понукач плеще. (Язык).

243. Лежить колода серед болота – ни гниє, ни сохне. (Язык)

244. За горов – черлена курагов. (Язык).

245. Шоловило, мотовило, попуд небеса ходило, по турицькы говорило. (Язык).

246. Дощка на водї, а нигда ни погыне. (Язык).

247. Без обручüв, без динця повна бочка винця, а кой ся згубить,

нитко ї ни поладить. (Яйце).

248. Упала бербениця з поду, ниє такого боднаря, обы ї злагодив. (Яйце).

249. Кить пüду на пüд, маву там єден горщик, а кить го впущу, ниє майстра вбы го склав. (Яйце).

250. Меч – білоє, впаде – жовтоє. (Яйце).

251. Повна бочка вина, а чопа ниє. (Яйце).

252. Бери з ниї, та – майвелика, а клади в ниї, та - маймала. (Яма).

253. Што май старшоє: яриць ци овес ? (Яриць, бо має бавуса).