КУРТА БИСЇДА ИЗ НАПОЛЕОНОМ

Я русин быв и єсьм. И буду
Натуру мати лем руснацьку.
Бывало я ходив на ламаня
В Ростовську область, ци - в Кiровограцьку.

У Комi я йшов на л
їсоповал,
А стройити хыжi онь на Камчатку...
Куды лем ни метали мнов чорты,
Усяды м клав труда свого печатку.

Бывало я зберу свої куфры,
А у тайстры миринд
ї нафасуву,
И - ногы в рукы! - онь ся курдiлює,
По всьому нирушимому вандруву.

Союз урвав
ся, врвали ся гатары,
Та я свойых куфр
üв ни вер из рук:
Я русин быв и єсьм. И буде
Європа слухати мойых постолüв звук.

Прив
üз ня поїзд в Францию. В Париж.
Такых куфр
üв ищи туй ни бывало.
Просто м на штацiйи на ц
їмент сїв,
И шовдыря м угрыз собi нимало.

Ублизовав
ся ни єден француз,
Кой вiд
їв як я хрумкаву цибулю.
Якась кiшассоня просила солонины,
А я й
üв нараз: - Задарь ты ся впуляш!

Майперше я п
üшов на пляс Пiгаль.
А там такi д
ьüвкы - на мою душу! -
Цицькатi, гузицятi, а - пыскатi! -
Попытав бым, айбо куфры держати мушу.

После Пiгаль - пляс Итуаль, Версаль...
Заходив им куды м лише быв го
дный.
Та на бiду май файный куфер м
üй
Якыйсь чучмек украв уд ня в Сорбон
ї.

За пару
днüв я спорознив тайстры,
Та и в куфрах вже iсти нич ни маву.
А на роботу ни б
еруть нигде -
Такых, ги я, туй, кажуть, ни приймавуть.

А бога вам францу
зького, пак я
Быв принятый в Ростовi й на Камчатц
ї...
А туйкы сись задрипаный Париж!..
И вже мин
ї лише єдно на гадцї:

Найти май старшого в сь
üм варыши тупüм,
И у
д душi из ним поговорити -
Пак я сюды ни ковдошом прийшов,
Пак я сюды прийшов робити!

Три
дны в Парижи я началника глядав -
Сходив им мерiї, ги прерiї, и - префектуры.
На мою душу, там паны вс
ї - дуракы,
А панiї, кить ни курвы, та - дуры!

Туй догадав ся я - в Береговi в дурдомi
Казав мин
ї єден розумный пацїєнт,
Ош в Францiйи Наполеон май старшый.
И я найшов Наполеона пу
д момент!

Поправд
ї фüвник сись Наполеон! -
На площади Вандомськ
üв став по-панськы,
У тоз
ї импираторськüв, так нагордо,
Онь вид у нього генерално секретарськый.

Ид ньому йду ласкавый, ги тиля,
Й, ги б
üг приказав, кажу: - Славайсусу!
Я туйкы, чуєте, з Берегова прийшов...
Та, перебачте ми, бо м прийти мус
їв...

Туй тогу
з себе звер Наполеон,
Протяг надо мнов руку: - Слава и навiкы!
У мене
дниськы ниприйомный динь,
Айбо вiдiцького вже прийму чоловiка.

Я туй к
ой гойкну: - Тко ты?! Полїглот!?
Що й по-рус
инськы сь годен говорити?!..
- Вто знавуть вс
ї:французы й русины
Народы у
Європi май гоноровитi.

Я, памнятаву, щи м на Корсiц
ї ся вчив
Слова русинськi точно вымовляти:
Цобыркнути, здобаритися, льофа,
Манковы, фыска, нащивляти...

-Тямлю, тямлю, як ты Росiю нащивив...
-Давай ни будеме сякоє споминати,
Бо й ты типирькы нащивив Париж,
Щи й смiєш варышови сьому лати...

-Та я, кiть хоч, залаву и тобi,
Бо ты в сь
üм варышови за бирова,
А що туй ипного? Курвы!
Та - мафiя совицька прездорова...

-Но, ты на мафiю язык ни пу
днимай,
Бо мафiя у нас нацiонална.
Нацiоналный у нас Лувр. Нацiоналный - я.
Айбо ни тычме
ся в сисе детално.

-Ни в що ся я ни тычу. Ты мiн
ї
Найди в сь
üм варыши якусь роботу.
Бо док
üть файно ни зароблю туй,
Ни на ступляй нигде ни п
üду дотüть.

На мене Бонапарт попризирав,
И звiдать: -
Што сь валовшен учинити?
Чому тя вчили у вошколi? Ци щи маєш
Здоровля вбы у нас по-нашому робити?!

-Йой, бо ты робиш!
А ты в них - бирüв.
Кить хоч, та
з тебе буду примiр брати.
Авать иди собi та втпочивай -
Я мiсто тебе годен мало постояти.

-Ты хоч уповiсти, ош я куфры озьму,
А ты мою од
їнеш тогу...
Ци ты и в тоз
ї бы сь держав куфры,
Ублепавлинi, вбыдранi, убогi?!..

Туй стою я. А ты в вас дома ст
üй.
Тко хоче жити в нас, та най ся кывать.
Я вiд
їв и Берегово, й Осüй,
И знаву, ош у нас так ги у вас ни бывать.

-В Осойи я тебе ни вiд
їв...
-Де ты быв,
Кой я туды проходив
з катунами!..
Та ты ни вкручуй
ся, ай говори,
Що сь годен учинити свойыма руками!..

-Я годен вчити по-францу
зькы говорити
Д
їтив ошколї...
- Но бо ты вповiв!..
Ци вже сь забыв, ош ты у Францiйи?!..
Но!?
.. Што сь так побiлїв?!

Што начинила з вас совицька власть !? -
Нитко ни на
што ни валовшен.
Є
дно лем файно чините: довгы -
И там ись довжен, й туй ись довжен...

Тебе, ниборе, ни спасе й Париж.
Бо де ты найдеш туй таку роботу,
Вбы ни робити нич, а грошi д
üставати?!..
У
д смерти туй нитко тя ни всокотить...

щи - писатиль... Я пишу книжкы...
-Тко?!
Ты - писатиль!? Ни смiши гузицю -
В совицькый час писатиль
üв Карпаты ни дали,
Хоть датко там варив словесну кисилицю...

- Пак, що мин
ї чинити?!
- Йди дом
ü -
Пиши по-свому. Говори по-свому.
Майголовноє: всьо по-свойому роби -
На вгинь клади дрыва, а ни солому.

Кить думаш, ош учитиль ись - та вчи.
Писатиль - та пиши, вать тiнтов, вать цирузов.
Ни важно чим - лем важно вбы по-свому,
Й про своє.
Ги у Францiйи французы.

В Парижи доста свої ковдошн
ї -
Я уцц
üть з постамента вшытко вижу.
Й типир я вижу не лише тебе -
Я вижу у Карпатах твою хыжу.

Она тя чекать. Йди собi дом
ü.
И дома зарабляй грайцарь кырвавый.
Та никай вбы в тя д
їти ни голодны.
А слава?
Нашто тобi - слава!?

Ростов,
Кiровоград, Камчатка, Комi,
Париж - усьо для тебе ся минуло.
Чиля
дник має жити дома и для дома.
Вбы с
еринча лицьом до тебе ся вбернула.

Ты русин быв и єсь. И будеш
Натуру мати лем руснацьку.
Для тебе л
їпшої зимлї ниє й ни буде,
Ги родна - п
üдкарпацька.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія