ЗЛОДЇЙСЬКОЄ ПАСКУДСТВО

УКРАЙИНСЬКОЇ МЕНШИНЫ

НА ПÜДКАРПАТСЬКÜВ РУСИ
Про збірку Віка Коврея “Чарівні пута”, Ужгород 2008г.

  В Ужгородї уйшла книжичка, удана “за рахунок коштів, передбачених на книговидання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що сприяють розвиткові мов і культур національних меншин України”.

  Книжичка ся называть “Чарівні пута”. И її авторами суть не циганські, авать словацькі авторы, што представлявуть собов націоналні меншины нашого краю, ай – здичілі украйинце: печена галичанка Олена Кондратюк – “живопис”, и гыгнутый патріот Украйины Вік Коврей – “віршована рецепція”.

  У нидüаві стихотворні провбы екзалтованого ужгородського дїтвака Віктора Коврея, котрый за пана-бога ни хоче быти Віктором, ай – Віком, уплЕтено єден малюнок галицької малярькы

Олены Кондратюк, и маєме того на гладинькüм и білüм офсетнüм папірьови онь 22 сторüнкы.

  Што мош повісти за малюнок галичанкы Олены Кондратюк ?

А лем тото, ош поправдї голуба фігура голубої галичанкы тамкы

ся повторять онь пять раз.

  Иппен такым голубым упозїрує и автор воистину нидüдавых стихотворных провб Вік Коврей. Овüн так и пише: ”…я не композитор і не художник, мені далеко до скульптора чи режисера. Я справді не лікар. Тексти мої позбавлені ритму. Логопед завжди казав, що я завжди виліплюю те, що в кіно зветься лав сторі без гепі енду…”.

  Видите !? – дїтвак Вік ся розумїє по загатарному !..

  И тямить, што му казав логопед…

  Лем ни знає, ош што бы му вповів психіатр, кыдьбы прочитав його тексты, позбавлены не лем ритму, а й елементарної логікы.

  А што бы Вікови вповів філолог за нидыбавый уровинь украйинської бисїды и повный стилїстичный хаос у стишках.

  И надале иппен атака “файна” украйинська “поетичеська” бисїда.:

  “задовбують настрою вічні перепади в блювотині міській перли-пута несу коханій…”.

  Неси, ниборе, неси… Лем ся ни посховзни… Кохана ся дуже убрадує твойüв блювотинї…

  Хоть дїло туй ни в галицько-вкрайинськüв голубüв блювотинї

Олены Кондратюк и Віка Коврея. Дїло туй у тому, ош сися паскудь упущена за гроші, удїлены нацїоналным меншинам нашого краю.

  Годно бытии, ош Украйина узнала нацїоналнов меншинов у нашому крайи украйинцьüв !?

  Слава Богу !

  Бо так оно и є.

  Типирькы розуміву, ош чому Украйина и досьüть ни узнає русинüв нацїоналнов меншинов у нашому крайи.

  Бо русины БЫЛИ, СУТЬ и НАВХТЕМА БУДУТЬ головнов державнов наційов Пüдкарпатської Руси. А не прийшлякы – галичане и украйинце.

  Иппен сисе нам пудтверджує парадно удана нидüдава книжичка

голубых авторüв.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія