Дорогый русинськый читалнику !

Ты держиш у руках чистый оронь – кодекс русинського кüхарства, якый ся формовав сторüчами й сторüчами

 аттуйкы – на западному боцї гордых и сивых Карпат,

а записанный быв у двадцятых годах двадцятого віка нашыв высокодостойнов русинков Аннов Микитов, роженов 14 янувара 1896 года у Зняцьові, што пиля Мукачова, - умерла, прощена бы, 15 фебрувара 1985 года у Пряшові.

Упущена 1928 года “Книга варенія для сельских карпаторусских женщин” воистину была бестселером. Донька Анны Микиты, славна изслїдоватилька творчости А. В. Духновича Олена Рудловчак споминала: “За маминов книгов жоны товды ся били. Та й пак май потому, в пядисяті годы, русинські вчитилькы ня просили ї переудати”.

Перечитуєш сисю книжичку и душов розумієш, ош описана туйкы кüхня не лем компонентами, стравами, ай духом – русинська !

Наготовлені из продуктüв, што йих нам давуть наша русинська зимля, наші рікы, хащі, наш воздух, упомнянїм лем подаякі стравы сербані: дзяма, поливка, пудбивка, мачанка, чир, суканиця, затїрка, ріплянка, кминковка.., стравы дзьобані: дзьобачка, ратота, токан, гугиль, голубцї, кляганиць, гершлЇ, лашкы, русликы, таркелї.., на солоткоє: шüтüминї, фанкы, штруглї, пішковты, кіфликы, баноші, типиртовші…

Уповіш ми рüдный русинськый читалнику, ош ци є штось подüбноє у нашых май ближых сусїдüв: словакüв, мадярüв, румынüв, полякüв, чехüв, авать у сусїдüв далекых: молдаванüв, білорусüв, украйинцьüв?!..

Ниє ! И – ни было !

Айбо аддека ся стало !

2009 года в ужгородському выдавателстві “Ива” упущено книгу пуд назвов “Бабусині страви”, де у спередслові якоїсь Т.В. Новицької написано, ош у ниї дома “в родинній шафі було знайдено бабусин записник з кулінарними рецептами.., до бабусиних рецептів за роки додалися ще й  інші, зібрані.., зокрема, у Великому Бичкові”.

Починаву читати книгу “Бабусині страви”, и починать ми спирати дыханя

Божечку мüй ! Пак бо спередо мнов “Книга варенія…” Анны Микиты из Зняцьова – иппен така, гикой є: перефотографована сторüнка за сторüнков – ушытка ! А имени Анны Микиты ни вказано нигде !..

Укладачка – фактично:  украдачка Т. В. Новицька нам розтовмачує, ош обы “донести мову регіону Тиси такою, якою вона була десятки, сотні років тому, рецепти записані діалектом”.

А поправді украдачка Т.В.Новицька, котра вчинила зеркалный плагіат, лїновала ся книжичку Анны Микиты переписати, та просто ї перефотографовала, а спереду щи подала карту “Закарпатський гастрономічний шлях”, де в розділї “Українські страви” украйинськыма называть: кремзликы, банош, палачїнты, припорцковані крумплї, пудбивану пасулю !..

Упстало ся йüв лем уповісти, ош иппен сисї стравы дуже любили хосновати Богдан Хмельницькый, Тарас Шевченко, Віктор Янукович – символы украйинського народа !..

Айно пак дїла сього плагіата – украданя – злодїйства ! – є дві причины.

Перва крыєся в удношенї украйинськых корманьошüв до русинüв: удобрали вд нас зимлю, економіку… - зачинавуть по бандіцькы лїзти нам у културу, хочуть изничтожити й душу русинського народа.

Друга крыєся у беспредєльщинї прийшлякüв на нашüв русинськüв земли – обы провказати свою зверхнüсть над нами, прийшлякы ни гадали бы нас, русинüв, живыма в зимлю затоптати !

Иппен тому жона прийшляка, великого чина службы безпекы Украйины Т.В. Новицька ни побояла ся ни Бога, ни русинської чиляди, и упустила “Книгу варенія…” русинкы Анны Микиты пуд свойым имньом, а имени Анны Микиты нигде и ни упомнянула.

Айбо, слава Богу, найшли ся истинні русинські патріоты, котры майперво свойыма серцями, но и свойыма грошима пудперли сисе переуданя”Книгы варенія…” Анны Микиты.

Чисть и хвала йим уд ушыткого русинського народа !

         А ты, дорогый русине, читай и хоснуй сись истинный кодекс русинського кüхарства, и з добрыма чуствами споминай як авторку “Книгы варенія…” Анну Микиту,так и днишньых благодїйникüв сього уданя Ивана Туряницю, Володимира Біланина и Ивана Олексика.